Політична
Херсонщина

У переддень Всесвітнього дня захисту свободи слова – 3 травня – Національна спілка журналістів України та Інститут Масової Інформації й Націогнальная медія-профспілка України оприлюднили власні списки посадовців, що чинили спротив суспільно значущій роботі ЗМІ
Як і в минулому році, цей список не зміг охопити всіх, хто перешкоджав роботі журналістів і ЗМІ. Головне його завдання – привернути увагу до високопосадовців держави, правоохоронних органів, кваліфікаційних комісій суддів на оприлюднені кричущі факти порушень Конституції і законів України, міжнародних зобов'язань, взятих Україною на себе.

За "версією" Інституту Масової Інформації та НМПУ список "ворогів преси - 2008" очолив Генеральний прокурор України Олександр Медведько. Про це повідомила журналістам на прес-конференції у четвер, 30 квітня, представляючи всеукраїнський антирейтинг "Вороги преси - 2008", виконавчий директор Інституту масової інформації Вікторія Сюмар.

В.Сюмар наголосила, що О.Медведько очолив антирейтинг завдяки тому, що закрив справу побиття журналістів телеканалу СТБ депутатом Калашниковим, внаслідок чого винних у нападі на журналістів досі не покарано.

Також на визначення номінанта вплинуло те, що у 2008 році не просунулася справа про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе щодо організаторів і замовників злочину. Журналістам з цього питання не було надано ніякої інформації.

Крім того, на вибір журналістів і експертів вплинула відсутність реагування на резонансні злочини проти журналістів, реакції на факт озброєного захоплення ТРК "Крим" кримськими депутатами, для того, щоб не допустити виходу в ефір програми про НАТО.

Друге місце зайняв Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко. Як повідомила В.Сюмар, на вибір журналістів і експертів вплинув конфлікт Міністра з телеканалом "1+1" після серії журналістських розслідувань "Жерсть мундира". Також серед причин відзначається побиття працівниками міліції фотокореспондентів під час акцій протесту проти незаконної забудови у місті Києві.

Третє місце зайняв збірний образ власників засобів масової інформації, які допускають численні звільнення журналістів з порушенням трудових прав і виплачують зарплату у конвертах, а також впливають на редакційну політику ЗМІ.

З першого на четверте місце в антирейтингу перемістився мер Києва Леонід Черновецький. Втриматися у п'ятірці лідерів антирейтингу Л.Черновецькому дозволило те, що журналістам не надавалася необхідна інформація про роботу КМДА і Київради, а також конфлікт між прес-службою Л.Черновецького і журналістом СТБ.

П'яте місце за версією ІМІ зайняв мер Нової Каховки (Херсонська область) Володимир Коноваленко, який чинить тиск на журналістів і дозволяє собі образливі висловлювання на їхню адресу: такі як "недоумки" і "покидьки". Укладачі антирейтингу, крім цього, звертають увагу на те, що 16 березня 2008 року був побитий керівник Бюро розслідувань ТО "Каховський плацдарм" Сергій Цигипа, відомий критичними публікаціями на адресу мера і його оточення.

На шостому місці народний депутат України Сергій Ківалов. Причиною присутності парламентаря в антирейтингу став його конфлікт з керівником програми "Академія" каналу "СТБ" Ігорем Яковлевим. Журналіста було засуджено до шести років позбавлення волі.

Сьомим в антирейтингу йде народний депутат Рінат Ахметов, який подав судовий позов проти Інтернет-видання "Оглядач" до лондонського суду на суму $100 тис. Як відзначила В.Сюмар, цей прецедент небезпечний тим, що в Інтернет-видання не було необхідних коштів для того, щоб забезпечити свій захист: зокрема, привезти на засідання суду у Лондон всіх свідків. В.Сюмар відзначила, що цей випадок демонструє незахищеність українських ЗМІ від тиску олігархів.

Восьме місце зайняв начальник Головного управління охорони здоров'я Черкаської облдержадміністрації Юрій Кувіта у зв'язку з тим, що в Черкаській області журналістів не пускають в медичні установи і не надають необхідної інформації після низки сюжетів і статей про кримінальну справу стосовно лікарів черкаської районної лікарні у Червоній Слободі.

Дев'яте місце зайняла голова Баришівської районної ради Ганна Шевчук, яка звільнила головного редактора газети "Баришівські вісті" Наталію Кириленко після багаторічної боротьби видання за редакційну незалежність.

Замикає десятку депутат Луцької міськради Микола Нікітюк, який подав до суду на журналістку газети "Віче" Галину Баран, звинувативши її в неправдивій інформації щодо незаконного будівництва депутатом гаражів на придомовой території. Незважаючи на те, що документів на це будівництво не було, водночас є висновок прокурора області про незаконність будівництва.

Рейтинг складався за результатами моніторингу порушень прав журналістів, після чого щодо кожної ситуації свої висновки і оцінки давали 50 незалежних медіа-експертів і провідних журналістів країни шляхом анкетування і оцінки впливу конфліктів на роботу ЗМІ за п'ятибальною шкалою.

Список ворогів преси у 2008 році оприлюднили також й представники Національної Спілки Журналістів України.

Як вказано у інформаційному повідомленні НСЖУ, експерти Спілки не тільки оприлюднили факти, а й намагалися боротися проти ворогів. Так, НСЖУ забезпечувала юридичну та інші види підтримки журналістів відповідно до Закону України "Про професійних творчих працівників та творчі спілки".

Цього року "ворогами української журналістики", на думку НСЖУ,  стали судді, народні депутати та чиновники:

1. Олена Кальченко – суддя Деснянського районного суду м. Києва задовольнила вимоги Сидоренка Ю.Г. про захист честі, гідності та ділової репутації, стягнення з працівників ЗАТ «Бліц-Інформ» Сергія Комишева та Максима Біроваша по 5 000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 22 000 000 гривень – з ЗАТ «Бліц-Інформ». Верховний суд України скасував всі рішення по цій справі і повернув її на новий розгляд до Деснянського суду м. Києва.
2. Ігор Калєтнік - народний депутат України, член депутатської фракції КПУ, Голова Комітету Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією та Григорій Калєтнік – колишній голова Вінницької облдержадміністрації, які подали вісім позовних заяв до вінницької газети „33 канал” за висловлені у газеті оціночні судження щодо попередньої та теперішньої діяльності цих політиків та листи трудового колективу газети до голови Верховної Ради та народних депутатів України з приводу тиску на видання. Загальна сума вимог по відшкодуванню моральної шкоди за позовами складає 710 000 гривень.
3. Тетяна Ізмайлова – суддя, яка задовольнила позов Ігоря та Григорія Калєтників з відшкодуванням моральної шкоди у розмірі 270 000 грн.
4. Наталя Горелкіна – суддя Апеляційного суду міста Києва, яка спільно з суддями Ратніковою В. та Закропивним О., залишили у силі рішення щодо газети «33 канал», щоправда, зменшивши суму стягнення до 150 000 грн.
5. Михайло Бородін – голова Апеляційного суду Харківської області, який позивається до ТРК "Фора" за трансляцію прес-конференції народного депутата Юрія Кармазина. Справа розглядалася в суді тієї ж Харківської області, тобто суддею, щодо якого голова Апеляційного суду має вагомі важелі впливу. Відповідно до Закону України «Про судоустрій» голова апеляційного суду має контрольні повноваження по відношенню до всіх суддів загальної юрисдикції області. Рішенням суду першої інстанції з ТРК "Фора" стягнуто 74 985 гривень 33 копійки.
6. Олександр Шостак – суддя Дзержинського суду Харківської області, який прийняв до розгляду позов голови Апеляційного суду Харківської області та задовольнив його, стягнувши з ТРК "Фора" 74 985 гривень 33 копійки. Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Зважаючи на адміністративний вплив позивача на суддів області, рівність учасників судового процесу перед законом і судом не могло бути забезпечено.
7. Микола Верес – голова Охтирського районного суду Сумської області, який позивається до газети «Панорама», журналістів Литовченко Д. та Весни О. і вимагає відшкодувати 300 000 грн. за публікацію «По беспределу», що розповідає про конфлікт між головою суду та депутатом Сумської міської ради Байдаком. Інформація в газеті була викладена на підставі заяв депутата міської ради до правоохоронних органів. Позивач поводить себе зухвало, у судовому засіданні заявляє про те, що «розбереться з журналістами без суду», а також вимагає заборонити будь-яке поширення інформації про нього. Судом першої і апеляційної інстанцій у позові відмовлено , але Верховний Суд України направив справу на новий розгляд. Отже, справа триває…
8. Вікторія Шилова – генеральний директор Дніпропетровської обласної телерадіокомпанії, яка, отримавши посаду, незважаючи на спротив більшої частини журналістського колективу, незаконно звільнила групу журналістів з грубим порушенням конституційних прав на працю. При виявлених контролюючими органами фактах нецільового використання бюджетних коштів, наданих ОДТРК у рамках обласної програми підтримки ЗМІ, Шилова В. поширила заяви про утиски її журналістських прав, знецінюючи своїми заявами саме поняття свободи слова.
9. Фелікс Сігал - в. о. голови Роздільнянської райдержадміністрації (Одеська область). 9 березня цього року викликав до себе редактора районної газети «Вперед» Тамару Калашинську і зажадав, щоб вона у підготовленому до друку номері видання зняла матеріали першої полоси і натомість поставила його власний на підтримку одного з кандидатів на посаду міського голови. Коли редактор намагалася пояснити пану Сігалу, що втручання державного службовця у редакційну політику заборонено законодавством, чиновник накричав на неї: «Я Вас уволил,- убирайтесь!», а пізніше у супроводі молодиків прийшов до редакції і вимагав показати макет номера, погрожуючи редакторові судом і звільненням.
10. Наталія Єфремова – начальник управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та Оксана Москаленко-Федорова – начальник відділу прокуратури Миколаївської області. Працівники Миколаївського управління Пенсійного фонду виявили, що деяким журналістам області пенсії нараховані неправильно. Зокрема, колишньому заступнику головного редактора газети «Рідне Прибужжя» Анатолію Колеснику. Користуючись станом його здоров’я, працівники фонду примусили 73-річного ветерана написати заяву про переведення з пенсії, прирівняної до пенсії державного службовця на пенсію за віком і вираховувати щомісяця по 20 відсотків, доки не буде покрито різницю, що склала за десять років понад 80 000 грн. Коли депутат Миколаївського обласної ради О.А. Усенко, обурений такою несправедливістю, звернувся до відділення Пенсійного фонду, аби розібралися у ситуації по суті, пані Єфремова відбулася відпискою. За наполяганням депутата прокурор області М.Стоянов доручив вивчити справу начальнику відділу прокуратури О.Москаленко-Федоровій. Та обмежилася тим, що переписала довідку пані Єфремової. Чинуші й не подумали, що у тривозі живе ветеран, його сім’я, зокрема, троє онучок.
11. Любов Шамрай – голова Ізюмської районної держадміністрації (Харківська область). 2006 року, всупереч Закону, вимагала від редакції «Обрії Ізюмщини» безкоштовно друкувати матеріали свої та установ і організацій району, 2007-го чинила опір фінансуванню газети з боку співзасновників, 2008-го - заборонила фінуправлінню перераховувати редакції кошти, виділені сесією районної ради.
12. Олександр Кравець, Григорій Шаркевич – депутати Синельниківської міської ради (Дніпропетровська область), Віктор Бутліменко – секретар цієї ж міськради всупереч Закону України, яким запроваджено мораторій на відчуження приміщень та майна державних і комунальних ЗМІ, прагнуть силами депутатів позбавити редакцію газети «Синельниківські вісті» приміщення¸ яким вона володіє десятки років. До того ж це питання вони прагнуть вирішити без згоди трудового колективу редакції та інших співзасновників - райради і райдержадміністрації, які минулого року надали газеті фінансову підтримку у шість разів більшу, ніж міськрада.