Політична
Херсонщина

15 років контрольно-ревізійна служба вартує формування, володіння, розпорядження, використання бюджетних коштів. Вартові контролю попереджають, виявляють, усувають та припиняють порушення чинного законодавства. Розглянемо основні питання роботи ревізорів у цілому.

Які періодичність і строки проведення ревізій?

Чи залежить періодичність ревізій від чисельності працівників бюджетної установи або від того, скільки людей обслуговує дана установа?

Найбільш розповсюдженою формою проведення перевірок органами державної контрольно-ревізійної служби є інспектування, або так названа ревізія. Правові основи інспектування, в тому числі і періодичність його проведення, визначено Законом України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” від 26.01.1993р. № 2939-ХІІ (далі - закон про ДКРС) і Порядком проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженим постановою КМУ від 20.04.2006р. № 550 (далі - Порядок № 550).

Інспектування виражається в документальній і фактичній перевірці визначеного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності бюджетних установ і організацій, підприємств державного сектору економіки, одержувачів бюджетних коштів.

Ревізія буває плановою виїзною і позаплановою виїзною і забезпечує повноту виявлення фактів порушення законодавства, встановлює винних посадових і матеріально-відповідальних осіб.

Планова виїзна ревізія передбачена в планах КРУ і проводиться по сукупним показникам фінансово-господарської діяльності підконтрольних об’єктів згідно з письмовим рішенням керівника відповідного органу ДКРС не частіше одного разу на календарний рік.

Починається вона не раніше чим через 10 календарних днів після письмового повідомлення про це організації або установи, де в обов’язковому порядку повинні бути зазначені дата початку і закінчення ревізії.

По загальному правилу тривалість планової виїзної ревізії не повинна перевищувати 30 робочих днів.

Позапланова виїзна ревізія не передбачається в планах КРУ.

Про позапланову ревізію не повідомляється. Її тривалість не перевищує 15 робочих днів. Ревізія проводиться за наявності обставин, визначених ст.11 Закону про ДКРС:

- коли підконтрольною установою надана скарга про порушення законодавства посадовими особами органу ДКРС під час проведення ревізії,

- у випадку отримання доручення про проведення ревізії від Кабінету міністрів України, органів прокуратури, державної податкової служби, МВС, СБУ, в якому наведені факти про порушення підконтрольною установою законодавства, яке віднесено до компетенції органів ДКРС,

- у разі проведення реорганізації (ліквідація) підконтрольної установи та ін. До речі, періодичність ревізії не залежить від чисельності робітників бюджетної установи, а також від того, скільки людей обслуговує дана установа.

Які ж сторони фінансово-господарської діяльності бюджетних установ і організацій перевіряються під час ревізій і хто визначає коло цих питань?

У відповідності до п.7 Порядку № 550 в ході підготовки до ревізії посадовими особами органу ДКРС складається в двох примірниках програма ревізії.

В ній зазначаються найменування об’єкту контролю, тема, період і питання, які підлягають перевірці у відповідності до компетенції служби. Програма ревізії затверджуються керівником КРУ або його заступником.

У ході проведення ревізії посадовими особами органу ДКРС можуть вноситися зміни. Один примірник програми ревізії надається під розпис керівнику об’єкту контролю або його заступнику.

Відповідно до п. 16 Порядку № 550 в ході проведення ревізії ревізори мають право:

- перевіряти статутні, фінансові, бухгалтерські документи, статистичну звітність, господарські договори, інші документи, пов’язані з плануванням і проведенням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку, складанням фінансової звітності,

- при відсутності належного бухгалтерського обліку вимагати приведення його у відповідність з нормами діючих нормативно-правових актів,

- вимагати від керівників об’єкта контролю проведення інвентаризації грошових коштів, цінних паперів, бланків суворої звітності, оборотних і необоротних активів та інших матеріальних і нематеріальних цінностей,

- проводити контрольні обміри виконаних робіт, перевіряти правильність застосування норм витрат сировини і матеріалів, виходу готової продукції, В цілому проведення ревізії не повинно порушувати нормальний режим роботи підприємства, організації (ст.11 Закону України про ДКРС).

Чи мають право державні контролери КРУ вимагати під час ревізії від керівника підконтрольної установи проведення інвентаризації і брати в ній участь?

Пункт 4 ст.10 Закону України про ДКРС надає право структурним підрозділам КРУ всіх рівнів надає право вимагати від керівників об’єктів контролю проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків.

У разі відмови в проведенні інвентаризації КРУ звертається до суду з метою примушення до проведення інвентаризації.

Про проведення інвентаризації в ході ревізії мова йде і в п. 16 Порядку № 550, де вказано, що ревізія проводиться шляхом фактичної перевірки, яка передбачає контроль за наявність грошових коштів, цінних паперів, оборотних і необоротних активів, матеріальних і нематеріальних цінностей за допомогою проведення інвентаризації. При цьому посадові особи служби мають право вимагати від керівників підконтрольних установ проведення інвентаризації в присутності посадових осіб служби і за участю матеріально-відповідальних осіб.

Таким чином, працівники органів ДКРС мають повне право вимагати від підконтрольних об’єктів проведення інвентаризації. Що ж стосується безпосередньої участі ревізорів в інвентаризації, то таке право законодавство їм не надає. Працівники КРУ можуть тільки бути присутніми при проведенні інвентаризації. В зв’язку з цим слід підкреслити, що підписувати інвентаризаційні відомості можуть тільки члени інвентаризаційної комісії, до складу якої працівники ДКРС не входять. Також звертаємо увагу на те, що працівник КРУ може завізувати сторінки інвентаризаційних відомостей з метою їх підроблення.

Чи мають право робітники органів ДКРС в ході проведення ревізії опечатувати касу? Якщо так, то в яких випадках і на який час?

Право опечатувати касу, касові приміщення, склади, архіви надано органам ДКРС Законом про ДКРС. Таке право виникає в суворо визначених законом випадках. Опечатування кас, касових приміщень, складів, архівів здійснюється після письмового звернення органу ДКРС в суд у випадку відмови керівника об’єкту контролю провести інвентаризацію основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків. Порядок опечатування органами державної контрольно-ревізійної служби кас, касових приміщень, складів, архівів затверджений постановою КМУ від 26.07.2006 р. № 1028. Отже безпосереднє опечатування здійснюється посадовою особою органу ДКРС у присутності не менше чим двох понятих і представника об’єкта контролю. Посадові особи органу ДКРС в письмовому вигляді інформують керівника установи про місце, дату і час опечатування. При цьому керівник установи зобов’язаний забезпечити доступ понятих до такого місця. Факт опечатування оформлюється протоколом у двох примірниках. Перший примірник протоколу прикладається до матеріалів ревізії, другий відсилається керівнику об’єкту контролю рекомендованим листом. У випадку нез’явлення на місце опечатування представника підконтрольного об’єкта опечатування може здійснюватися і без його присутності. В такому випадку в протоколі робиться про це запис. Звертаємо увагу, що опечатування здійснюється на строк до винесення судом рішення про проведення інвентаризації, однак не більше ніж на 24 години з моменту опечатування. У випадку неприйняття судом рішення до закінчення вказаного строку приміщення може бути опечатано повторно (зновуж таки до прийняття судом відповідного рішення).