Політична
«Політична Херсонщина» пропонує серію матеріалів консультативно-правового характеру, спрямованих на допомогу незахищеним верствам населення.
Конституція України Ст. 49 встановлює наступне: Кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування.
Охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.
Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування.
У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена.
Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності. Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя.
Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положення частини третьої статті 49 Конституції України «у державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно» від 29.05.02. справа №1-13/2002, було встановлено:
Положення частини третьої статті 49 Конституції України «у державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно» треба розуміти так, що у державних та комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається всім громадянам незалежно від її обсягу та без попереднього, поточного або наступного їх розрахунку за надання такої допомоги.
Поняття медичної допомоги, умови запровадження медичного страхування, у тому числі державного, формування і використання добровільних медичних фондів, а також порядок надання медичних послуг, які виходять за межі медичної допомоги, на платній основі у державних і комунальних закладах охорони здоров’я та перелік таких послуг мають бути визначені законом.
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим.
Існує Перелік платних послуг, які можуть надаватися в державних та комунальних закладах охорони здоров’я, вищих медичних навчальних закладах та науково-дослідних установах , затверджений Постановою Кабінету міністрів України від 17.09.96 №1138 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.02 №989, але дана Постанова, яка затверджує Перелік, не є законом і не може встановлювати перелік даних послуг, виходячи з рішення Конституційного суду стосовно надання безкоштовної медичної допомоги
Що входить в безкоштовну медичну допомогу?
- швидка і невідкладна допомога
- амбулаторно-поліклінічна допомога
- стаціонарна допомога
- невідкладна стоматологічна допомога
- санаторно-курортна допомога інвалідам і хворим в спеціалізованих і дитячих санаторіях
- медико-соціальна експертиза втрати працездатності.
При наданні безкоштовної медичної допомоги, Вам повинні надати наступні послуги:
- діагностика
- лікування
- надати лікарські засоби
- надати кров і її компоненти, препарати
- використовувати апаратуру
- лабораторні та інші дослідження.
За що треба платити:
- косметологічна допомога, окрім тієї, що передбачається медичними показаннями
- анонімне дослідження і лікування ВІЛ, алкоголізму, наркоманії
- лікування безплідності
- оздоровчий масаж, гімнастика, бальнеологічні процедури
- консультації і лікування людей з вокальними порушеннями
- аборт
- медогляди для отримання виїзної візи, для влаштування на роботу, для отримання прав водіїв, для отримання дозволів на носіння зброї
- протезування зубне, слухове, очне
- корекція зору за допомогою окулярів, лінз
- стоматологічна допомога
- медобслуговування установ відпочинку всіх типів, спортивних змагань, масових культурних та громадських заходів
- лабораторні, діагностичні і консультативні послуги, які даються без направлення лікаря
- медична допомога вдома, окрім ситуацій, коли ви за станом здоров"я не можете відвідувати медичну установу
- знаходження батьків в стаціонарі, у зв"язку з доглядом за дитиною віком більше 6 років, якщо це необумовлене здоров"ям дитини
- знаходження батьків разом з дітьми в дитячих санаторіях
- надання санаторно-курортних послуг
- проведення профілактичних ін"єкцій громадянам за бажанням громадян
- медичне обслуговування за договором з підприємствами, організаціями
- обстеження, консультування і лікування хворих з сексуальними відхиленнями, якщо цей стан не викликано внаслідок психічної хвороби
- проведення судово-психіатричних експертиз за межами територіального розподілу
- проведення судово-медичних і судово-психіатричних експертиз в цивільних справах
- надання висновків експертами на запит юридичних і фізичних осіб
- реалізація компонентів і препаратів, виготовлених з донорської крові
- видача бланків особистої медичної книжки
- видача копії медичної довідки, витягу з історії хвороби
Вимога про оплату інших медичних послуг є незаконною і тягне за собою відповідальність, передбачену законодавством України.
Це видання здійснено в межах проекту «Захист прав незахищених людей – гарантія правової держави», що виконується ХОО КВУ, та програми «Розвиток громадянського суспільства в Україні», яка здійснюється Координатором проектів ОБСЄ в Україні та ТЦК за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії.
Погляди, висловлені у цій публікації, не обов’язково відображають офіційну точку зору Координатора проектів ОБСЄ в Україні, ТЦК та Міністерства закордонних справ Данії.
Коментарі
2009-03-1901:13:02 У розвинених країнах цей парадокс долається наявністю двох майже незалежних систем: державної медицини для бідних (мінімум найнеобхідніших послуг), та страхової для багатих та середнього класу. Дія цього парадоксу в Україні, де медицина довгі роки була "безплатною", особливо помітна і, сказати б, руйнівна. Оплачувати медстраховку бідний українець не може, а багатий, щоб гроші не світити, не хоче. Обоє сподіваються, що в критичний момент життя йому порятують, а там видно буде. Відтак повноцінний попит на послуги платної медицини формується мляво.