Політична
14 жовтня – свято Покрови Пресвятої Богородиці або, як кажуть в народі, Святої Покрови. “Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем". В українських селах і досьогодні дотримуються давньої народної традиції справляти весілля після Покрови.
Від Покрови і до початку Пилипівки – пора наймасовіших шлюбів в Україні.
До Покрови завершувався період сватань і приготування до весіль, який починався після Першої Пречистої. Дівки, яким надоїло дівувати, в свято Покрови потайки просять: “Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою”. А на Поділлі дівчата казали: “Свята мати, Покровонько, завинь мою головоньку, чи в шматку чи в онучу – най ся дівкою не мучу!”
Як відомо, після одруження дівчина була вже молодицею і мала покривати голову наміткою чи хусткою. Намітка – це стародавнє вбрання заміжніх жінок, яке зав’язували навколо голови. Вже після просватання дівчині-нареченій покривали голову хусткою. Для дівчат Покрова – найбільше свято: у молоді починався сезон вечорниць, а у господарів – період весіль, і юнки залюбки брали участь у весільних обрядодійствах.
У Карпатській Україні до Покрови остаточно поверталися всі пастуші отари з полонин і завершували останню мандрівку чумаки. Тому й казали: “Прийшла Покрова – сиди, чумаче, вдома”.
Для того, щоб усi члени сім’ї були здоровими, на Покрову старша господиня брала вишитого рушника, що був над iконою Богородиці, і розвiшувала його над вхiдними дверима. Пiд ним ставали, як йшли до церкви, i проказували:
Пресвята Покрiвонько,
Перед твоїм кривалом
Голови схиляємо.
Прохаємо, Покрiвонько,
Од лиха укрити,
Здоров’ячко наше
Знов нам обновити.
На Покрову упродовж всього дня спостерігали за погодою: якщо з Півдня дув низовий вітер, зима буде теплою, якщо дув вітер із Півночі – холодною, із Заходу – сніжною. Коли протягом дня вітер змінює напрямок, то й зима буде нестійкою. Якщо на Покрову листя з вишень не опало, зима буде теплою, і якщо сніг не випав, то його не буде і в листопаді.
Цікаво, що в народі зберіглося повір’я , що у Пресвятої Діви є опікун Покров, якого просили: “Батеньку Покров, накрий нашу хату теплом, а господаря – добром”.
Для козаків свято Покрови було найбільшим і найзначущим святом. В цей день у козаків відбувалися вибори нового отамана. Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою. На Запоріжжі в козаків була церква святої Покрови. В козацькій думі про Самійла Кішку співається:
А срібло-золото на три частини паювали:
Первую часть брали, на церкви накладали,
На святого Межигорського Спаса,
На Терехтемировський монастир,
На святую Січовую Покрову давали –
Котрі давнім козацьким скарбом будували,
Щоб за їх, встаючи і лягаючи,
Милосердного Бога благали.
Відомий дослідник звичаїв українського народу Олекса Воропай писав, що після зруйнування Запорізької Січі в 1775 році козаки, що пішли за Дунай на еміграцію, взяли з собою образ Покрови Пресвятої Богородиці.
Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Українi воно набуло ще й козацького змісту і отримало другу назву - Козацька Покрова. З недавніх пір свято Покрови в Україні вiдзначається ще й як день українського козацтва.
Українська Повстанська Армія (УПА), яка постала в час другої світової війни на землях Західної України як збройна сила проти гітлерівської і більшовицької окупації батьківських земель, теж обрала собі свято Покрови за день Зброї, віддавшись під опіку святої Богородиці.
На фото. Олександр Охапкін. Покрова
До Покрови завершувався період сватань і приготування до весіль, який починався після Першої Пречистої. Дівки, яким надоїло дівувати, в свято Покрови потайки просять: “Свята мати, Покровонько, накрий мою головоньку, хоч ганчіркою, аби не зостатися дівкою”. А на Поділлі дівчата казали: “Свята мати, Покровонько, завинь мою головоньку, чи в шматку чи в онучу – най ся дівкою не мучу!”
Як відомо, після одруження дівчина була вже молодицею і мала покривати голову наміткою чи хусткою. Намітка – це стародавнє вбрання заміжніх жінок, яке зав’язували навколо голови. Вже після просватання дівчині-нареченій покривали голову хусткою. Для дівчат Покрова – найбільше свято: у молоді починався сезон вечорниць, а у господарів – період весіль, і юнки залюбки брали участь у весільних обрядодійствах.
У Карпатській Україні до Покрови остаточно поверталися всі пастуші отари з полонин і завершували останню мандрівку чумаки. Тому й казали: “Прийшла Покрова – сиди, чумаче, вдома”.
Для того, щоб усi члени сім’ї були здоровими, на Покрову старша господиня брала вишитого рушника, що був над iконою Богородиці, і розвiшувала його над вхiдними дверима. Пiд ним ставали, як йшли до церкви, i проказували:
Пресвята Покрiвонько,
Перед твоїм кривалом
Голови схиляємо.
Прохаємо, Покрiвонько,
Од лиха укрити,
Здоров’ячко наше
Знов нам обновити.
На Покрову упродовж всього дня спостерігали за погодою: якщо з Півдня дув низовий вітер, зима буде теплою, якщо дув вітер із Півночі – холодною, із Заходу – сніжною. Коли протягом дня вітер змінює напрямок, то й зима буде нестійкою. Якщо на Покрову листя з вишень не опало, зима буде теплою, і якщо сніг не випав, то його не буде і в листопаді.
Цікаво, що в народі зберіглося повір’я , що у Пресвятої Діви є опікун Покров, якого просили: “Батеньку Покров, накрий нашу хату теплом, а господаря – добром”.
Для козаків свято Покрови було найбільшим і найзначущим святом. В цей день у козаків відбувалися вибори нового отамана. Козаки вірили, що свята Покрова охороняє їх, а Пресвяту Богородицю вважали своєю заступницею і покровителькою. На Запоріжжі в козаків була церква святої Покрови. В козацькій думі про Самійла Кішку співається:
А срібло-золото на три частини паювали:
Первую часть брали, на церкви накладали,
На святого Межигорського Спаса,
На Терехтемировський монастир,
На святую Січовую Покрову давали –
Котрі давнім козацьким скарбом будували,
Щоб за їх, встаючи і лягаючи,
Милосердного Бога благали.
Відомий дослідник звичаїв українського народу Олекса Воропай писав, що після зруйнування Запорізької Січі в 1775 році козаки, що пішли за Дунай на еміграцію, взяли з собою образ Покрови Пресвятої Богородиці.
Козаки настільки вірили в силу Покрови Пресвятої Богородиці і настільки щиро й урочисто відзначали свято Покрови, що впродовж століть в Українi воно набуло ще й козацького змісту і отримало другу назву - Козацька Покрова. З недавніх пір свято Покрови в Україні вiдзначається ще й як день українського козацтва.
Українська Повстанська Армія (УПА), яка постала в час другої світової війни на землях Західної України як збройна сила проти гітлерівської і більшовицької окупації батьківських земель, теж обрала собі свято Покрови за день Зброї, віддавшись під опіку святої Богородиці.
На фото. Олександр Охапкін. Покрова
Джерело:
Коментарі
2009-11-0623:21:51 вероника дякую Вам за правильне розуміння моїх мотивів. Я зовсім не хочу робити те, про що Ви зауважили в кінці Вашрого посту. Річ в тому відбувається підміна понять. Власне це мене й турбує. А щодо додаткової інформації її в НЕТі на офіційних сайтах Православних Церков цілком досить. Прошу користуватися Богом даними можливостями.
З пов. до всіх можливих співрозмовників
2009-11-0622:00:46 Историки: я вас расужу
Конечно же, Покрова Пресятой Богородицы это праздник православных. И его суть конечно же не раскрыта в статье. Раскрыта другая его суть. Так сказать народная, этнографическая и чуть-чуть историческая - геродот прав.
Но и яворницкому не откажешь в логичности.
Я думаю, что если бы геродот хотел бы, так он вместо того, чтобы ворчать - что нибудь бы и написал
2009-11-0621:39:13 запитали: чи знаєте, що
отримали відповідь
Залишається лише визнати Вашу безпорадність, пане старовинний грек
2009-11-0619:41:22 Яворницький Ви РУНВірист? Чого Ви тоді використовуєте назву свята - Покрова Пресвятої Богородиці.
Знаєте, навіть нецікаво з Вами провадити дискусію. Вам про образи, а Ви про гарбузи.
2009-11-0617:53:37
Приїхали, пане Геродот! Я не знаю, з якої з християнських церков Ви, та який з Вас Геродот, але те, що Ви зовсім не знаєте історії християнства, то вже бачу.
Cаме християнство як церковна організація - "паратизитує" (як ви висловилися) на великій народній традиції. Згадайте, що ВСІ найбільш великі церковні свята уходять кореннями в народну культуру, "оцерковлено" було все. Від Івана Купала до Великодня.
2009-11-0617:04:23 javornicki ви певне знущаєтесь? Якої Церкви? Християнської, звичайно…
Про багатогранні явища… Я не заперечую можливість існування етнографічних традицій, а наголошую на тому що церковна складова єдина і перша в контексті існування вже згаданих тут етнографічних традицій.
Ваш пост свідчить про те що Ви далекі від християнської віри і Христової Церкви. Хочете бавитися примітивними обрядиками? Створіть собі якесь свято і не паразитуйте на тілі Церкви!
2009-11-0413:20:37
Якщо ж бути точним, то не церковне, а релігійне свято. Бо церковне, а якої церкви?
Друге. Чи чув пан Геродот про багатогранні явища, коли, нібито, одна подія, але за багато віків ця подія набуває інших, додатковів сенсів, звучань?
Так й в цій ситуації. Покрова не тільки релігійне свято. Це й історичне свято, й національне, й має вікові етнографічні традиції тощо.
2009-11-0410:05:58 Написане свідчить про малограмотність . Покрова Пресвятої Богородиці - церковне свято. Має глибокий зміст: сила молитовного єднання Церкви небесної і Церкви земної. А те що викладене схоже на прогноз погоди
2009-10-1414:21:55 Вітаю всіх зі святом! Слава Ісусу Христу! Слава Україні!