Політична
Херсонщина

У громадян виникає багато питань, що стосуються декларування доходів. Державна податкова адміністрація надає детальні відповіді на найбільш актуальні з них.
 
Батьки розлучені, дитина проживає з матір'ю, а за навчання цієї дитини платить батько. Чи має він право на податковий кредит за навчання своєї дочки?
Закон про доходи не містить жодних застережень щодо обов'язкового спільного проживання членів сім'ї. Тож, якщо батько не позбавлений батьківських прав і його дочка не усиновлена іншим платником податків (наприклад новим чоловіком колишньої дружини), то згідно з нормами цивільного законодавства і Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.03 року №889-ІV батько є членом сім'ї своєї доньки першого ступеня спорідне¬ності і, відповідно, має право на податковий кредит щодо суми, сплаченої за навчання дочки.

Чому при проведенні розрахунку сум податку, що підлягають поверненню платнику податків у зв'язку з реалізацією ним права на податковий кредит, застосовується нарахована заробітна плата, а не заробітна плата, що залишається після відрахувань з неї до соціальних фондів та податкової соціальної пільги?
Оскільки при оподаткуванні заробітної плати об'єкт зменшується спочатку на суму страхових внесків до фондів (Пенсійного, соцстраху і фонду зайнятості), а потім вже утримується податок, то у багатьох виникало запитання: чи зберігатиметься таке правило і при поданні Декларації про доходи? Нагадаємо, що  Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.03 року №889-ІV встановлює обмеження щодо не перевищення сум нарахованого платником податків податкового кредиту понад суму загального оподатковуваного доходу, отриманого платником податків протягом року як заробітна плата.
Тож з урахуванням норм Закону №889-ІV до розрахунку податкового кредиту включаються сума нарахованої (а не сам об'єкт для обкладення податком з доходів) протягом звітного податкового року заробітної плати і сума здійснених витрат, дозволених Законом для включення до податкового кредиту. Такий підхід відповідає принципу рівності всіх платників податків незалежно від того, чи користувалися вони протягом року податковою соціальною пільгою і яких розмірів внески до соціальних фондів були утримані з їхніх зарплат.
ДПАУ надала роз’яснення щодо зазначеного питання в своєму листі від 04.04.2005 р. №6119/7/17-3117:
“...Виходячи з норм Закону, податковий кредит — це сума витрат, на яку зменшується загальна сума нарахованої платнику податків про¬тягом звітного року заробітної плати. Вже після вказаного зменшення щодо суми, яка залишилася, здійснюється перерахунок податкових зобов'язань (податку до повернення). Проведення розрахунку податкового кредиту “прямим методом”, тобто вирахуванням 13% податку із загальної суми витрат (податкового кредиту), Законом не передбачено.
Отже, при проведенні Розрахунку суми подат¬ку з доходів фізичних осіб, що підлягає поверненню платнику податків у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту, застосовується сума нарахованої заробітної плати (без виключення сум внесків до соціальних фондів та податкової соціальної пільги).
Якщо за підсумком повернення Розрахунку виникає від'ємне значення податку (нібито платник повинен доплатити певну суму податку), то у таких випадках жодних доплат платник податків здійснювати не повинен, оскільки Законом це не передбачено”.

Яку суму податку можуть повернути?
Фізична особа повинна розуміти одну умову: держава не поверне більше тієї суми, яка була сплачена із її заробітної плати протягом року. Тобто, при проведенні розрахунку сум податку, що підлягає поверненню у зв'язку з нарахуванням податкового кредиту з бюджету, сума не буде перевищувати фактичного розміру податку, що надійшов із заробітної плати протягом звітного року (тобто сума сплаченого (зарахованого) до відповідного бюджету податку, а не нарахованого (утриманого) працедавцем). Наприклад, якщо протягом 2008 року із заробітної плати фізичної особи було утримано 350 грн. податку з доходів, а сума податкового кредиту становить 1000 грн., то фактична сума, яку повернуть такій фізичній особі, становитиме 350 грн. (сума, що не перевищує сплаченого фізичною особою податку протягом року).

Чи можна подати Декларацію про доходи з метою перерахунку і повернення суми податку, якщо протягом року податкова соціальна пільга не застосовувалася? Хто поверне суму податку?
Нагадуємо, що, згідно зі ст. 6 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.03 року №889-ІV, податкова соціальна пільга може бути застосована (або перерахована) тільки за місцем її застосування, а саме у працедавця. Крім того, Законом №889-ІV визначено випадки, коли подається Декларація про доходи: якщо фізична особа отримувала певні доходи або бажає скористатися правом на податковий кредит. Законом не передбачено подання Декларації про доходи з метою перерахунку доходів і повернення суми податку у разі незастосування працедавцем податкової соціальної пільги. Тож слушною є порада подати працедавцеві заяву, і з того місяця, в якому її буде подано, застосовуватиметься податкова соціальна пільга. І якщо вже працедавець матиме підстави провести перерахунок з метою повернення суми податку, то такий перерахунок зобов'язаний зробити тільки він (а не податкова інспекція).
Звертаємо увагу, що на підставі пп. 6.5.2 Закону №889-ІV працедавець фізичної особи за місцем застосування податкової соціальної пільги здійснює перерахунок сум доходів, нарахованих такому платнику податків у вигляді заробітної плати, а також сум наданих податкових соціальних пільг:
а) за наслідками кожного звітного податкового року;
б) при проведенні розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податків;
в) при проведенні остаточного розрахунку з платником податків, який припиняє трудові відносини з таким працедавцем.
Якщо у результаті перерахунку виникає недоїмка з податку з доходів, то така сума стягується працедавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць. Якщо у результаті перерахунку виникає переплата з цього податку, то на її суму зменшується сума нарахованого податкового зобов'язання платника податків за відповідний місяць.

Які доходи треба зазначати у Декларації про доходи: нараховані чи вже виплачені?
Можливо, хтось вважає, що у Декларації про доходи треба зазначати отримані вже на руки суми (тобто оподатковувані). Що за рік підрахують, те і буде отриманим доходом.
Ні. У цьому випадку в Декларації про доходи зазначається нарахований дохід фізичної особи (для оподаткування, а після цього — до виплати). Таку саму суму (нараховану) зазначають і юридичні особи — податкові агенти у своїх податкових розрахунках, які подаються до податкової. Після зведення ці суми повинні збігатися: задекларовані фізичною особою і подані за даними податкового агента.

Щодо яких доходів платник ЄП — фізична особа повинен подавати Декларацію про доходи?
Доходи приватного підприємця, який сплачує єдиний податок, отримані ним від його підприємницької діяльності, оподатковуються відповідно до Указу №746/99. Доходи, які він отримує не від підприємницької діяльності, оподатковуються за нормами згідно  Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.03 року №889-ІV.
Відповідно до останнього абзацу ст. 2 Указу №746/99, доходи, отримані фізичною особою — платником єдиного податку від підприємницької діяльності, що обкладаються єдиним податком, не включаються до її сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року.
Згідно з п. 5 Постанови №507, на суб'єктів малого підприємництва — фізичних осіб, які, відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 6, не є платниками податку на доходи фізичних осіб, не поширюються вимоги розділу IV Декрету КМУ від 26.12.92 р. №13-92 “Про прибутковий податок з громадян” (у частині доходів від підприємницької діяльності, що здійснюється відповідно до зазначеного Указу). Це означає: якщо фізособа — платник єдиного податку протягом календарного року одержує лише доходи від підприємницької діяльності, які обкладаються єдиним податком, він не подає декларацію про доходи до податкового органу.
На думку ДПАУ (лист від 28.07.2005 р. №6430/1/17-3115), якщо протягом календарного року платник єдиного податку одержує доходи, одержані не від підприємницької діяльності, зазначеної у Свідоцтві про сплату єдиного податку, такі доходи оподатковуються на загальних підставах згідно  Закону №889-ІV. Такі доходи вважаються доходами, одержаними громадянином як не за місцем основної праці і, виходячи з положень ст. 12 зазначеного вище Декрету, такі громадяни після закінчення календарного року повинні у визначений законом термін (до 1 квітня наступного за звітним року) подати до податкового органу за місцем проживання декларацію.
Фізична особа — платник єдиного податку при заповненні розділу декларації, де зазначаються доходи від підприємницької діяльності, вказує період, в якому він працював за спрощеною системою оподаткування (у межах календарного року), обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за цей період та суму сплаченого єдиного податку.