Захищати від фактичного вимирання державну мову – нонсенс. Але таким є виклик сучасності. Україна існує в подвійному розрізі. Формальному - розрізі звітів, статистики, аналітичних досліджень, згідно з якими все гаразд - та фактичному – реальному житті, де справи кепські. Така ситуація притаманна багатьом галузям, особливо ж освіті.
Формально наші школи україномовні і навчання ведеться державною, фактично – освіта у нас двомовна. При чому російська переважає, бо є основним засобом позаурочного та позалекційного часу між учнями, вчителями, студентами та викладачами. Вона лишається мовою неформального спілкування, мовою мислення.
Чому так відбувається? Наведемо кілька міркувань учнів, думка яких не має штампів політичних уподобань, ностальгії за «совком» та є поглядом зсередини шкільного середовища. Учень однієї з херсонських шкіл, який побажав залишитися невідомим, вважає, що «наша нація стидається рідної української мови. Можливо, причиною цього є страх бути не зрозумілим суспільству, або просто звичка розмовляти російською. Звичайний вчитель української школи, який викладає українську, має навчати мови, заохочувати дітей любити і поважати її. Але дуже часто, закінчивши урок, він забуває про неї вже на перерві».
У тому ж руслі висловлюється Василь Любенко, шестикласник однієї зі шкіл м. Берислава: «Мої однокласники соромляться бути українцями, бо Україна завжди пасе задніх. Наприклад, має таких політиків, що аж червонію від повідомлень про їхні чергові бійки у Верховній Раді та афери».
«Молоді люди переважно пишуть, розмовляють та думають російською мовою. Найбільше на це впливає російська пропаганда. Більшість брендів у нас - російськомовні. У лікарнях та інших громадських місцях усі говорять російською. Постійно на людей діє стереотип, що російська – більш крута. Треба пропагувати мову!» - підсумовує Люба Світлична, учениця 11-го класу з Лазурного.
Сфера освіти потребує утвердження української мови як засобу щоденного спілкування. І здоровий протекціонізм з боку держави буде тут дуже доречним.
Формально наші школи україномовні і навчання ведеться державною, фактично – освіта у нас двомовна. При чому російська переважає, бо є основним засобом позаурочного та позалекційного часу між учнями, вчителями, студентами та викладачами. Вона лишається мовою неформального спілкування, мовою мислення.
Чому так відбувається? Наведемо кілька міркувань учнів, думка яких не має штампів політичних уподобань, ностальгії за «совком» та є поглядом зсередини шкільного середовища. Учень однієї з херсонських шкіл, який побажав залишитися невідомим, вважає, що «наша нація стидається рідної української мови. Можливо, причиною цього є страх бути не зрозумілим суспільству, або просто звичка розмовляти російською. Звичайний вчитель української школи, який викладає українську, має навчати мови, заохочувати дітей любити і поважати її. Але дуже часто, закінчивши урок, він забуває про неї вже на перерві».
У тому ж руслі висловлюється Василь Любенко, шестикласник однієї зі шкіл м. Берислава: «Мої однокласники соромляться бути українцями, бо Україна завжди пасе задніх. Наприклад, має таких політиків, що аж червонію від повідомлень про їхні чергові бійки у Верховній Раді та афери».
«Молоді люди переважно пишуть, розмовляють та думають російською мовою. Найбільше на це впливає російська пропаганда. Більшість брендів у нас - російськомовні. У лікарнях та інших громадських місцях усі говорять російською. Постійно на людей діє стереотип, що російська – більш крута. Треба пропагувати мову!» - підсумовує Люба Світлична, учениця 11-го класу з Лазурного.
Сфера освіти потребує утвердження української мови як засобу щоденного спілкування. І здоровий протекціонізм з боку держави буде тут дуже доречним.
Коментарі
2009-10-0813:17:50 Я хочу напомнить, что Украина на протяжении своего существования также многкратно теряла свою независимость и разваливалась. Посему трудно не согласится со словами юнного борца за свободу про "бездарность та недалекогляднос ь держуправління. Адже виживає сильніший"
2009-10-0520:52:39 СРСР розвалився, чи його розвалили США - не має жодного значення. СРСР виявився просто дегенеративною формою організації суспільно-політичного простору. СРСР виявився неефективним. Зрештою США чомусь не "розвалились" - і тим самим довели свою ефективність перед совком: економічну, геополітичну тощо.
СРСР - це приклад бездарності та недалекогляднос ті держуправління. Адже виживає сильніший (совок не вижив). Дика країна з ракетами свій потенціал вичерпала.
2009-10-0117:31:57 П.Рогожину:
Спасибо. С Вами я абсолютно солидарен: демократия и тоталитаризм категории очевидно разные. Кстати, перечитал пост Цукермана:
Мне кажется, главное в посте господина Цукермана не в том, что СССР основан на крови и трупах, а США не основана на крови и трупах, а в том, что как только для граждан СССР исчез страх смерти, то страна и распалась.
Я думаю, что очевидно, что СССР не существует и очевидно, что в последние годы в СССР никого не расстреливали и не сажали за политические убеждения.
Также очевидно, что США и сейчас существует (во-первых) и за политические убеждения там не расстреливают и не сажают (по крайней мере я ничего об этом не слышал) (это во-вторых).
Можно сделать вывод, что США основана не на страхе смерти, а СССР - исходя из этих логических утверждений - на страхе смерти. Хотя, лучше, чтобы свои мысли, конечно же пояснял сам господин Цукерман
Сразу же упреждаю возражения: конечно же, можно сказать, что СССР распался не потому, что перестали люди бояться, что их расстреляют, а в связи с вмешательством тех же США (по крайней мере эту теорию еще исповедуют некоторое количество граждан нашей страны), но думаю, что причин для распада СССР было множество. Как внутренних, так и внешних.
2009-10-0109:16:29 2 Дементий Белый. Равенства никто и не ставил, категории вполне разные и очевидные. Был гненвый пост цукермана о стране созданной на крови и трупах и была моя скромная просьба назвать страну которая была бы создана без всего выше упомянутого. Вопрос, кстати, так и остался открытым.
2009-09-3013:47:15
Уважаемый П.Рогожин, думаю, если у Вас болит в душе проблемы резерваций и индейцев в США Вы можете обратиться к американским правозащитным организациям, которые отстаивают права индейцев, спросить, какая им необходима помощь в преодолении такого позорного явления, как нарушение прав американских индейцев. Насколько мне известно, эта проблема достаточно широко и открыто обсуждается в США и они будут рады Вашей хотя бы заинтересованно сти.
На мой взгляд, конечно, любая власть это разные формы принуждения. И общество должно противостоять и критиковать любую власть, помогая ей преодолевать свою сущность. При демократии это возможно. При тоталитаризме - нет.
Тоталитарная власть - самая безобразная форма принуждения, которая превращает людей в послушную массу, обезличивая, попирая все права и свободы человека, убивая всех несогласных, уродуя всех остальных.
Нельзя ставить даже приблизительног о равенства между тоталитаризмом и демократией.
2009-09-3013:02:17 До пана Олешковця. Ви мені нагадуєте старого партійця однієї відомої в 30-х роках європейської партії, який каже: "Бухенвальд, Дахау, Уашвіц, айнзацґрупи, холокост - цього я не пам'ятаю, я не бачмв крові. Німеччина дала мені хорошу освіту, гарні дороги та безкоштовні сніданки у прекрасному університетсько му гуртожитку! Майже все у нашому Дойч Райху робилося на совість. Не було бомжів та безпритульних дітей. Країна ідилії!".
2009-09-2822:05:30 Вы или действительно идеалисты или не хотите замечать очевидных вещей. В отношениях государство - индивидум преимущесво всегда на стороне первого во все времена и при любых строях. Тоталитарный СССР загонял людей в ГУЛАГи, а демократические США способствуют их спиванию в резервациях. А в сухом остатке имеем смерть одних и других. Так чего же вы тогда не пишите о борьбе индейцев за свои права и про то что они основаны на трупах и крови?
2009-09-2718:58:38 Я поддерживаю цекурмана: понятно, что войны и смерти. Понятно, что насилие это особенность любого государства. Но разговор о количестве смертей и об отношении к человеческой жизни с точки зрения прав человека. А тут СССР, насколько я понимаю, был тоталитарным государством, для которого одна человеческая жизнь ничего не значила. Поправьте, если ошибаюсь
2009-09-2408:59:09 2 цекурман Никаих подколок. Я по прежнему жду от вас, после вашего чудесного спича, название стран где не было крови и трупов при их становлении и сущестововании.
И очень хочу увидеть их, надеюсь увижу. И мне совсем непонятны прчины по которым вы их так и не смогли написать в предыдущем своем посте.
Вспомните азы и напишите нам про страны, которые создавались безкровно. Я очень хочу именно с вашей помощью восполнить свои проблемы в политологии.
П,С, Надеюсь ваш следующий пост будет более информативным и менее эмоциональным.
2009-09-2322:59:13 [quote]
Молодой человек… Отличие от того, что было и что есть: теперь ВЫ ЗНАЕТЕ о смертях и убийствах, а раньше просто не знали.
Но, мана небесная сама не упадет в рот.
Мой сын получил высшее образование уже сейчас. Бесплатно. Успешно работает. И в отличие от прошлого и от моей судьбы - у него весь мир открыт. Конечно, СССР перед смертью был уже не так страшен и отвратителен. Но реформироваться и измениться не смог, а просто развалился. Потому как страха у людей уже больше не было.